Головна » 2017 » Лютий » 1 » До Дня Злуки
01:09
До Дня Злуки

                День Злуки українська молодь відзначає по-молодечому. Суботнього ранку 21 січня три різні туристичні групи обрали свої вершини, які потрібно підкорити, щоб у такий спосіб вшанувати тих, хто боровся і бореться за Українську Самостійну Соборну Державу.

                                                        
                При підтримці Львівської ОДА жовківчани, студенти львівських навчальних закладів та активісти туристичної галузі підкорили гору Ключ 927 м, де у вересні-жовтні 1914 р. велися бої між москалями та УСС.
На найвищу вершини Львівщини на гору Пікуй 1409 м зійшли туристи Жидачева, Ходорова, Нового Роздолу та товариство магазину туристичного спорядження "Горгани".

                                                         
                Ми обрали гору Маківку 958 м, де в квітні-травні 1915 року велися бої між москалями та Українськими січовими стрільцями. Пластуни станиці Миколаїв НСОУ, гуртківці районного БДЮТ разом із своїми батьками (керівник Микола Гнатів), туристи-краєзнавці Веринської ЗОШ (керівник Галина Іваницька), туристи-краєзнавці Новороздільського БДЮТ, учні Новороздільського професійного ліцею будівництва та побуту, «Українська молодь – Христові» Н. Розділ, ГСПО «Тризуб» ім. С. Бандери Н. Розділ, гурток «Джура» НВК ім. В. Труша, 8-ий батальйон «Аратта» ДУК (духівник і військовий капелан о. Ростислав Височан), парафіяльна молодь с. Квітневе та Трибоківці з о. Анатолієм Доманським і пластуни станиці Сколе по коліна в снігу топтали стежку до вершини.

                                                        
                 Маршрут розпочинався з чарівного гірського села Тухля, у якому Іван Франко описав про боротьбу наших земляків проти татарської навали. Лісова дорога, яку проклали до 100 річчя бою на горі Маківка, вкрита сніговими заметами до півметра, рішуче протоптувалася гуртом чисельністю 25 осіб. Пухкий сніг, морозець, дерева вкриті сніговими шапками, подекуди видніють сліди звірини: зайця, косуль, лиса. Обабіч дороги стоять вказівники про рослинний та тваринний світ Карпат. На останньому кілометрі до мети нас наздогнала друга група теж – 25 осіб. Вояки АТО – Роман Корецький, Любомир Бендас (провідники ГСПО «Тризуб» ім. С. Бандери), Олег Василишин (8-ий батальйон «Аратта» ДУК) перейняли естафету прокладання стежки. Чим вище піднімалися вгору, тим краще відкривалися мальовничі краєвиди засніжених Карпат. Всього один кілометр залишався до мети, а сили вже по-маленько залишали нас, ноги все глибше і глибше провалюються у пухкому снігу. Та ось, вже видніється стела з Хрестом Слави, і нарешті – ми прийшли. Після короткого перепочинку, спільне фото та панахида, яку провадили отці Ростислав та Анатолій за загиблими воїнами УСС. Гучне «Слава Україні! – Героям Слава!» пролунали над горами та навколишніми селами.

                                                        

                                                         
                Ми змогли піднятися сюди, куди кожен із нас має принаймні один раз у рік, прийти і віддати шану Нашим Героям. Середній вік, які тут спочивають – 23 роки. Легіон УСС, який воював у складі австро-угорської армії складався із добровольців, і забезпечували його усім необхідним волонтери – українські громадські організації. Так було 100 років тому, так є і нині. Ворог той самий. Перемагали тоді – переможемо й тепер! До Перемоги!

Б. Іваницький

Переглядів: 49 | Додав: Яворенко | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]